В цьому дописі розглянемо види комп’ютерних мишей — які типи існують, їх характеристики та особливості, плюси та мінуси, і чим вони відрізняються один від одного.
Содержание
Тип приводу
Один із критеріїв, за якими миші можна розділяти на окремі різновиди – тип сенсора, що використовується для керування курсором. На даний момент винайдено кілька різновидів маніпуляторів для комп’ютера:
- Механічні. У найстаріших моделях для керування рухом курсору по екрану використовувалися поперечне та поздовжнє коліщатка, що керували, відповідно, рухом по вертикалі та горизонталі. Згодом з’явилася більш досконала конструкція — пластикова кулька, що приводить в рух ролики. Сьогодні механічні миші у продажу вже не зустрічаються.
- Оптичні. Основний компонент — сенсор із системою лінз, що фіксує переміщення маніпулятора по робочій площині, за допомогою безперервних знімків, що подаються один за одним. Можуть використовуватися на будь-якій рівній поверхні, крім скла та дзеркала. Сьогодні це найпоширеніший на ринку тип комп’ютерних мишок.
- Лазерні. Замість сенсора використовується вузьконаправлений лазерний промінь. Порівняно з попереднім варіантом, забезпечує більш точне позиціонування, однак і коштує дорожче. Працює на дзеркальних та скляних поверхнях.
- Трекболи. Різновид мишей, який ні формою, ні принципом дії не нагадують перші моделі. Для керування рухом курсору використовується сфера, розташована у верхній частині девайсу.
- Індукційні. Працюють лише у зв’язці зі спеціальним килимком. Забезпечують точне позиціонування та не потребують додаткових елементів живлення.
- Гіроскопічні. Такий девайс обладнаний гіроскопом, тому фіксує рух у всіх трьох площинах. Управління вимагає певної вправності, та й адаптованого під такі мишки софту поки що не дуже багато. Це швидше доробок на майбутнє — наприклад, для систем віртуальної реальності.
- Сенсорні. Дітище компанії Apple. Мишу не потрібно рухати по килимку. До того ж вона позбавлена кнопок, все замінює сенсорна поверхня. Досить незвичайне рішення, але з часом можна приноровитись.
Використовуваний інтерфейс
Ще один тип класифікації мишок — інтерфейс, який використовується для підключення маніпулятора до комп’ютера. Існує три типи мишок:
- PS/2. Підключаються за допомогою круглого пятипінового штектера у відповідне гніздо на материнській платі (зазвичай маркується зеленим кольором). Недолік у тому, що після перепідключення девайса комп’ютер на нього не реагує, тому потрібне перезавантаження операційної системи.
- USB. Більш досконалий інтерфейс, що дозволяє змінювати маніпулятор на ходу або одночасно використовувати кілька мишок.
- Бездротові. Через ефір зв’язується із спеціальним передавачем, що підключається через ЮСБ порт комп’ютера. Без цього передавача не працюють. Основні недоліки — можливість перехоплення сигналу зловмисниками і батарейки, що сідають в самий невідповідний момент.
У всьому іншому види бездротових мишок не відрізняються від звичайних.
Призначення
Тут «еволюція» пішла за двома напрямками. Виділяють офісні та геймерські мишки. Перші — прості моделі, без будь-яких наворотів, з парою кнопок і коліщатком. Ігрові ж можуть мати десяток додаткових кнопок, що настроюються, підсвічування, і, що важливо, підвищену міцність.
Розмір та форма
Існує три різновиди: мініатюрні миші, середні та великі. Перші, як правило, мають не тільки компактні габарити, але й розраховані на транспортування — можуть мати спеціальні пази для скручування кабелю або висувний кабель. Такі маніпулятори зручно використовувати у зв’язці з ноутбуками та лептопами.
Середньорозмірні розраховані на користувачів з невеликою долонею — переважно дітей, підлітків та дівчат. Великі ж — для сильних користувачів, які звикли відчувати долонею те, що вони хапають. Принципової різниці між усіма типами немає, справа лише у зручності використання.
Часто ці маніпулятори виробники роблять «перекошеними» — як правило, адаптуючи їх під праву руку. З погляду ергономіки це раціонально, проте для шульги зовсім незручно. «Ліворуких» мишок випускається мало, але вони теж існують.
Кнопки та додаткові елементи керування
Для сучасної мишки, розрахованої на роботу у зв’язці з PC, необхідний мінімум — дві кнопки та коліщатко, під яким ховається третя кнопка та активується натисканням. У комп’ютерах Apple зазвичай використовується миша з однією кнопкою.
Однак цього мінімуму часто не вистачає, наприклад, геймерам. Забіндити (запрограмувати) ігрові команди, що регулярно використовуються, набагато зручніше на мишку, ніж навпомацки шукати їх на клавіатурі. Модні геймерські миші обладнані не тільки основними, а і додатковими кнопками. Це дозволяє не лише перепризначити керування, а й запускати скрипти будь-якої складності.
Іноді маніпулятор обладнають трекпадом — кулькою, що фіксує рух у всіх напрямках, або мініатюрним джойстиком. Недолік в тому, що, звикнувши до такого режиму використання і не знайшовши у продажу аналогічної моделі після виходу девайсу з ладу, незручно потім переучуватися на стандартну мишу.
Підсвічування та інші фішки
Підсвічування мишки виконує не тільки декоративну функцію. Часто такий гаджет обладнаний перемикачем DPI, що дозволяє змінювати швидкість руху курсору без зміни системних налаштувань, а колір служить індикатором режиму.
Цілком марна «фіча» для роботи, яка може стати незамінною в іграх — наприклад, зниження швидкості руху курсору допоможе точніше позиціонувати приціл у шутері. Як правило, при різних швидкісних режимах колір та інтенсивність підсвічування різні.
До інших корисних опцій можна віднести ударостійкість (незамінно для нервового геймера) та захист від вологи (дуже корисно для кожного, хто любить пити перед компом чай або какао). А якщо мишка коштує при цьому не пару сотень, а пару тисяч гривень, вкрай прикро «вбити» її, невдало гепнувши спересердя об килимок або заливши рідиною.
І якщо ви вибираєте відповідний тип мишки, рекомендую взяти оптичну, бездротову, геймерську з підсвічуванням і купою кнопок, заточену під праву руку. Не забувайте ділитися цим постом у соціальних мережах, якщо він був для вас корисним. Дякую за увагу і на все добре!
